І пішов далі

І він стоїть посеред поля дикого, таку далеку дорогу пройшов. Спраглий, виснажений, пахне цигарками, потом і теплом. Він так старався дійти, та збився з дороги. Він опускає руки. Він сідає в пісок. Він лягає долілиць. Насправді, немає нічого в окрузі, немає нікого поруч.

-А що в мене є? Я ж невдаха. Я програв свою партію в долі. Бог був занадто безжальний до мене. Краще вже здохнути ніж битись об лід, ніж дертись по масляній стіні. А що в мене є? Від мене вислизає всяке ремесло. Від мене ухиляються навіть дороги… А що я є.

 В той момент, як і завжди, стояла за спиною його тінь долі, котра була сильніша за всіляку віру, сильніша за його надії, вона керувала ним, допомагала робити помилки та оступатись, щоб в кінцевому результаті стати тим, ким він повинен бути. Вона опустила руки на його плечі, зашептала вітром біля його скроні і він знайшов в собі сили, вкотре встав і пішов далі.

8KP3nA6R0Zs

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s