Однієї ночі.

Ще одна ніч. Вона поглинає мене, я захлинаюсь, мені нестерпно, досі незвично, перебираю пальцями темряву. Знову читаю про шизофреніків, знову займаю весь вільний час хоча б чимось, хоча б кимось, хоча б десь перебути.  “Тобі лише б десь ходити, тільки не вертатись додому” каже подруга, і її слова “виснуть” в моїй голові. Бо нащо все, коли я не бачу тебе. Вперше за тиждень зайшла в магазин, де ми бісились і скупляли все на світі. Вибирала, що б це купити, і подумки шукала твій погляд, зважувала фрукти і думала, що зараз ти вийдеш з якогось відділу, знову з дискусією, який сир обрати чи пиво все прострочене. Очі наповнюються слізьми, я ловлю себе на думці, що все в моїй голові – вигадки, що я надто сентиментальна, що я надто слабка. Йду на касу, знову згадую, як ми читали передбачення на чеках і сміялись: “Звідки вони знають, що нам потрібно далі йти до мрії”. Опановую свою підсвідомість. До мене приходить розуміння реальності, судомно тремтять ноги, я не хочу йти вулицями без тебе, вулицями БЕЗ ТЕБЕ! БЕЗ ТЕБЕ! Виявляється все просто, просто не потрібно думати про складнощі, а просто бороти їх. “В неї сильний характер, сильний дух, і надто розвинене чоловіче начало”, це казали про ту, котра жартує, посміхається, “Все круто, ви чули новий анекдот про іудеїв”? чи то: “Звичайно я можу зустрітись з всіма вами в будь-який час, так-так, я вільна в цей вівторок, ні не буду готувати вечерю, як чоловік? Все добре, справляється” або іноді :”Привіт, давай підемо кудись після роботи, так можна спробувати щось нове, як чоловік? Все добре, дякую, справляється”… Справляється, кладу слухавку, про зустріч домовлено, пульс знижується, добре, що сьогодні можна забутись в колі подруг, прийти додому посеред ночі, і просто, тупо, надто тупо лягти спати. Я готова зробити величезну кувалду зі слів, і вбивати в кожну меркантильну голову, в кожну дурну голову, в кожну загублену в фантазії голову: “Немає нічого ціннішого за кохання, все пил, все бруд, все лайно! Лише кохання варте сил, сліз та молитв!” Неважливо хто ти, в чому ти, де ти був і, що ти їв, що слухаєш і куди ходиш, якщо біля тебе кохана людина – все набуває барв і сенсу.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s