Тільки тобі

Насититись словами неможливо, особливо осінню, особливо вечорами, особливо з тобою. Нам мало дотороків, мало годин в дні, мало хвилин в годинах, нам мало один одного. Ми прагнемо вічності, ми прагнемо телпа, ми прагнемо правди, ми прагнемо почуттів. Іноді я зриваюсь, іноді я кричу, кричу, напевне, часто останнім часом і завжди жалію про сказане. Як багато може вмістити слово і, як мало вміщають в собі дії. Я завжди жалкую, що думки яскравіші за мої слова до тебе, що я надто сильні почуття в собі до тебе тримаю і рідко випускаю їх на зовні. Так багато слів можу тратити аби описувати все довкола, аби розповідати про життя, аби описувати ненависть до влади і так мало слів тратити на зізнання в коханні тобі. А що ти, ти ж завжди зі мною, я завжди біля тебе, мій страх у твоїй втраті, моє кохання в твоїй присутності, ці слова більш ніж інтимні, тому й вони несказані мною. \6.10.15\
D1EqWZqna4A

H_Sn3geUGts

Mm8iVMhV8Zg

SPxjQ86MQ9E

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s